Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Чорненький І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Чорненький І. М. Експериментальне дослідження ступеню адгезивності металевих поверхонь кобальто - хромового сплаву штифтових конструкції в залежності від методів струминної абразивної обробки [Електронний ресурс] / І. М. Чорненький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 398-408. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__63 З огляду на клінічну актуальність нових підходів на вплив адгезивних властивостей металевих штифтових конструкцій виконана робота є дослідження впливу піскоструминної обробки поверхні кобальто-хромового (Co - Cr) сплаву і експериментальне дослідження впливу на адгезивність. Мета роботи - підвищення ефективності відновлення коронкової частини зубів штифтовими конструкціями шляхом удосконалення методик обробки поверхні суцільнолитих штифтових конструкцій. Експеримент проведено на металевих зразках на базі кафедри ортопедичної стоматології Інституту стоматології НМАПО ім. П. Л. Шупика і лабораторне дослідження растровою електронною мікроскопією в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, та експериментальних досліджень на адгезію в Національному технічному університеті України (Київському політехнічному інституті). Таким чином, аналізуючи результати у разі використання традиційної методики піскоструминним приладом за допомогою оксиду алюмінію, досягнуто розпушення поверхні металу, що надає збільшення площини з'єднання з фіксуючим цементом і покращання адгезивних властивостей тканини зуба - цемент - метал. Висновок: результати одержаних експериментальних даних показали, що у разі використання 3-ступеневої піскоструминної технології обробки поверхні металу одержано покращані адгезивні властивості та за умов використання в клінічній практиці на штифтових конструціях буде збільшений опір напружено-деформованого стану відновлених зубів.Нові підходи до впливу на адгезивність тканин дентину кореневого каналу з металевими штифтовими конструкціями є на сучасному етапі актуальною проблемою. Мета дослідження - підвищення ефективності відновлення коронкової частини зубів штифтовими конструкціями шляхом дослідження методик сучасної обробки поверхні у поєднанні з кондиціюванням тканин дентину кореневого каналу. Експеримент проведено на підготовлених зразках на базі кафедри ортопедичної стоматології Інституту стоматології НМАПО ім. П. Л. Шупика, лабораторне дослідження з растровою електронною мікроскопією - в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, та експериментальні дослідження на адгезію - в НТТУ (КПІ). Використання традиційної методики підготовки дентину каналу кореня досягнуто, розкривання дентинних канальців, що надає збільшення мікромеханічного з'єднання площини з фіксуючим цементом і подальше покращання адгезивних властивостей тканини зуба - цемент - метал. Висновок: результати одержаних експериментальних даних показали, що за умов використання різної швидкості обертального інструменту у поєднанні з кондиціюванням за сучасної технології обробки тканин дентину каналу кореня досліджено адгезивні властивості. | ||
| 2. |
Чорненький І. М. Експериментальне дослідження ступеню адгезивності тканин кореневого дентину в залежності від методики підготовки поверхонь [Електронний ресурс] / І. М. Чорненький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(2). - С. 477-488. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(2)__75 З огляду на клінічну актуальність нових підходів на вплив адгезивних властивостей металевих штифтових конструкцій виконана робота є дослідження впливу піскоструминної обробки поверхні кобальто-хромового (Co - Cr) сплаву і експериментальне дослідження впливу на адгезивність. Мета роботи - підвищення ефективності відновлення коронкової частини зубів штифтовими конструкціями шляхом удосконалення методик обробки поверхні суцільнолитих штифтових конструкцій. Експеримент проведено на металевих зразках на базі кафедри ортопедичної стоматології Інституту стоматології НМАПО ім. П. Л. Шупика і лабораторне дослідження растровою електронною мікроскопією в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, та експериментальних досліджень на адгезію в Національному технічному університеті України (Київському політехнічному інституті). Таким чином, аналізуючи результати у разі використання традиційної методики піскоструминним приладом за допомогою оксиду алюмінію, досягнуто розпушення поверхні металу, що надає збільшення площини з'єднання з фіксуючим цементом і покращання адгезивних властивостей тканини зуба - цемент - метал. Висновок: результати одержаних експериментальних даних показали, що у разі використання 3-ступеневої піскоструминної технології обробки поверхні металу одержано покращані адгезивні властивості та за умов використання в клінічній практиці на штифтових конструціях буде збільшений опір напружено-деформованого стану відновлених зубів.Нові підходи до впливу на адгезивність тканин дентину кореневого каналу з металевими штифтовими конструкціями є на сучасному етапі актуальною проблемою. Мета дослідження - підвищення ефективності відновлення коронкової частини зубів штифтовими конструкціями шляхом дослідження методик сучасної обробки поверхні у поєднанні з кондиціюванням тканин дентину кореневого каналу. Експеримент проведено на підготовлених зразках на базі кафедри ортопедичної стоматології Інституту стоматології НМАПО ім. П. Л. Шупика, лабораторне дослідження з растровою електронною мікроскопією - в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, та експериментальні дослідження на адгезію - в НТТУ (КПІ). Використання традиційної методики підготовки дентину каналу кореня досягнуто, розкривання дентинних канальців, що надає збільшення мікромеханічного з'єднання площини з фіксуючим цементом і подальше покращання адгезивних властивостей тканини зуба - цемент - метал. Висновок: результати одержаних експериментальних даних показали, що за умов використання різної швидкості обертального інструменту у поєднанні з кондиціюванням за сучасної технології обробки тканин дентину каналу кореня досліджено адгезивні властивості. | ||
| 3. |
Чорненький І. М. Експериментальне дослідження ступеню адгезивності тканин кореневого дентину в залежності від ультразвукової технології підготовки поверхонь кореневого каналу [Електронний ресурс] / І. М. Чорненький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 59-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__10 З огляду на клінічну актуальність нових підходів на вплив адгезивних властивостей металевих штифтових конструкцій виконана робота є дослідження впливу піскоструминної обробки поверхні кобальто-хромового (Co - Cr) сплаву і експериментальне дослідження впливу на адгезивність. Мета роботи - підвищення ефективності відновлення коронкової частини зубів штифтовими конструкціями шляхом удосконалення методик обробки поверхні суцільнолитих штифтових конструкцій. Експеримент проведено на металевих зразках на базі кафедри ортопедичної стоматології Інституту стоматології НМАПО ім. П. Л. Шупика і лабораторне дослідження растровою електронною мікроскопією в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, та експериментальних досліджень на адгезію в Національному технічному університеті України (Київському політехнічному інституті). Таким чином, аналізуючи результати у разі використання традиційної методики піскоструминним приладом за допомогою оксиду алюмінію, досягнуто розпушення поверхні металу, що надає збільшення площини з'єднання з фіксуючим цементом і покращання адгезивних властивостей тканини зуба - цемент - метал. Висновок: результати одержаних експериментальних даних показали, що у разі використання 3-ступеневої піскоструминної технології обробки поверхні металу одержано покращані адгезивні властивості та за умов використання в клінічній практиці на штифтових конструціях буде збільшений опір напружено-деформованого стану відновлених зубів.Нові підходи до впливу на адгезивність тканин дентину кореневого каналу з металевими штифтовими конструкціями є на сучасному етапі актуальною проблемою. Мета дослідження - підвищення ефективності відновлення коронкової частини зубів штифтовими конструкціями шляхом дослідження методик сучасної обробки поверхні у поєднанні з кондиціюванням тканин дентину кореневого каналу. Експеримент проведено на підготовлених зразках на базі кафедри ортопедичної стоматології Інституту стоматології НМАПО ім. П. Л. Шупика, лабораторне дослідження з растровою електронною мікроскопією - в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, та експериментальні дослідження на адгезію - в НТТУ (КПІ). Використання традиційної методики підготовки дентину каналу кореня досягнуто, розкривання дентинних канальців, що надає збільшення мікромеханічного з'єднання площини з фіксуючим цементом і подальше покращання адгезивних властивостей тканини зуба - цемент - метал. Висновок: результати одержаних експериментальних даних показали, що за умов використання різної швидкості обертального інструменту у поєднанні з кондиціюванням за сучасної технології обробки тканин дентину каналу кореня досліджено адгезивні властивості. | ||
| 4. | 
Аверчук В. Варіанти артеріальної канюляції при операціях з приводу гострої розшаровуючої аневризми аорти типу А [Електронний ресурс] / В. Аверчук, Л. Кулик, І. Процик, А. Ратич, Д. Бешлей, І. Чорненький, Л. Соловей, М. Лиско, А. Шнайдрук, А. Саганський // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2014. - Вип. 22. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2014_22_7 | ||
| 5. |
Біда В. І. Профілометрія як метод визначення мікротопографії поверхонь конструкційних матеріалів у ортопедичній стоматології [Електронний ресурс] / В. І. Біда, А. В. Пальчиков, Г. В. Пальчикова, І. І. Паливода, І. М. Чорненький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 477-482. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__77 У сучасній стоматології із метою реабілітації дефектів зубів і зубних рядів застосовуються багато конструкційних матеріалів різних груп. Якісні та кількісні характеристики поверхні штучних матеріалів надають змогу аналізувати терміни використання штучних матеріалів, їх вплив на опорні зуби та зуби-антагоністи. Інформативні безконтактні методики аналізу мікротопографії поверхонь матеріалів надають широку уяву про характеристики досліджуваних поверхонь. Наведено огляд методики дослідження мікротопографії поверхонь конструкційних стоматологічних матеріалів, засоби й умови одержання інформації за допомогою профілометра. Мета роботи - аналіз методики проведення мікротопографії поверхонь стоматологічних матеріалів та її можливості щодо оцінки кількісних і якісних характеристик поверхневих шарів досліджуваних зразків. Дослідження можливостей методики профілометрії поверхні зразків проводилося із використанням безконтактного профілометра "Мікрон-альфа" за методом обробки послідовності інтерференційних даних у разіи частково когерентного освітлення з метою одержання кількісних і якісних показників поверхонь матеріалів. Проведено дослідження надали змогу одержати візуалізацію та цифрову обробку поля досліджуваних зразків, графічну інтерпретацію результатів та їх оцінку, будувати 2D- та 3D-профілі поверхні, кількісно оцінювати характеристики. Висновки: профілометрія як методика безконтактного аналізу кількісних і якісних характеристик поверхонь може використовуватися для контролю стану поверхонь як готових конструкцій, так і зразків матеріалів або шліфів твердих тканин зубів із відображенням показників їх мікрошорсткості, рельєфу, наявності зношування, дефектів, тріщин, тощо. Методика безконтактної профілометрії може використовуватися у наукових дослідженнях, для яких інформація про якість та рельєф поверхні зразка є вирішальною. | ||
| 6. |
Біда В. І. Дослідження впливу штучних коронок на стан маргінального пародонту опорних зубів [Електронний ресурс] / В. І. Біда, І. І. Паливода, А. В. Пальчиков, Г. В. Пальчикова, Р. Г. Оснач, І. М. Чорненький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__10 Актуальність дослідження зумовлена високою потребою населення в лікуванні незнімними конструкціями зубних протезів, а також значною кількістю та тяжкістю ускладнень, які розвиваються внаслідок використання таких конструкцій. Відомо, що навіть незначні травматичні ушкодження тканин маргінального пародонту на етапах виготовлення незнімних конструкцій зубних протезів, сприяють виникненню рецесії ясенного краю, що стає причиною зниження естетичних показників зубних протезів. Мета роботи - підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з незнімними конструкціями зубних протезів шляхом дослідження найбільш характерних ускладнень з боку маргінального пародонту опорних зубів. Для дослідження було відібрано опорні зуби з одиночними коронками. Для визначення змін з боку маргінального пародонту опорних зубів застосовано індекс гігієни ротової порожнини, запропонований J. C. Green і J. R. Vermillion (1960, 1964), проба Шиллера - Писарєва, індексу гінгівіту GI (Loe, Silness, 1967). Рецесію ясенного краю оцінювали у 6-ти точках біля кожного опорного зуба. За результатами проведених досліджень встановлено, що застосування незнімних ортопедичних конструкцій супроводжується патологічними змінами у вигляді запалення маргінального пародонту та рецесії ясенного краю опорних зубів. Висновки: за результатами проведених досліджень встановлено, що застосування незнімних ортопедичних конструкцій супроводжується патологічними змінами у вигляді запалення маргінального пародонту та рецесії ясенного краю опорних зубів. З метою профілактики уражень маргінального пародонта та рецесії ясенного краю доцільне застосування сучасних методик виготовлення литих конструкцій з керамічним покриттям і створенням уступу не нижче рівня ясен. | ||
| 7. |
Біда В. І. Огляд методики наноіндентування для визначення мікромеханічних властивостей твердих тканин зубів та стоматологічних матеріалів [Електронний ресурс] / В. І. Біда, А. В. Пальчиков, Г. В. Пальчикова, І. І. Паливода, І. М. Чорненький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__6 Прогнозування ефективності конструкцій у ортопедичній стоматології базується на законах механіки та фізики. Дослідження фізико-механічних властивостей стоматологічних матеріалів (СМ) (каркасних матеріалів, облицювальної кераміки, композитних матеріалів, фіксуючих цементів, тощо) та аналіз одержаних даних є актуальним методом одержання інформації щодо характеристик готових ортопедичних конструкцій, планування їх застосування у кожному клінічному випадку та прогнозування терміну служби конструкцій. Однією з найбільш інформативних методик дослідження мікромеханічних властивостей СМ та твердих тканин зубів (ТТЗ) є методика наноіндентування. Мета роботи - вивчення методики наноіндентування - засобу аналізу мікромеханічних властивостей СМ і характеристик ТТЗ. Визначення й аналіз мікромеханічних властивостей об'єктів дослідження проводилися із використанням сучасного апаратно-програмного комплексу - наноіндентометра. Складовими частинами комплексу є: апаратна частина (наноіндентометр) та програма аналізу й обробки одержаних даних. Наноіндентування відноситься до високоточних неруйнуючих методик дослідження зразків, що надає змогу аналізувати мікромеханічні характеристики як конструкційних СМ, так і готових ортопедичних конструкцій без їх руйнування. Висока точність сучасних індентометрів надає змогу одержувати дослідницьку інформацію на нанорівнях, достовірно її оцінити та проаналізувати мікромеханічні властивості новітніх конструкційних СМ. Висновки: огляд методики дослідження фізико-механічних показників конструкційних СМ та ТТЗ людини, принципи й інформаційні можливості наноіндентування надають змогу стверджувати про високу інформативність неруйнуючої методики. | ||
| 8. | 
Мишаківський О. А. Ретроспективний одноцентровий аналіз хірургічного лікування хворих з первинною мітральною недостатністю [Електронний ресурс] / О. А. Мишаківський, В. Г. Аверчук, А. В. Ратич, І. С. Процик, І. П. Чорненький, Д. В. Аверчук, Т. Б. Рудик, Ю. А. Іванів, Л. В. Поваляшко, Д. С., Павлюк В. І., Соловей Л. Я., Кобза І. І. Тимчук // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2016. - № 2. - С. 11-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2016_2_4 Мета роботи - оцінити результати хірургічного лікування хворих із первинною мітральною недостатністю (МН) у кардіохірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні за трирічний період. Проаналізовано результати хірургічного лікування 144 послідовних хворих із первинною МН, яким проведено пластику або протезування мітрального клапана (МК) у період із січня 2010 р. до грудня 2012 р. Реєстрацію всіх параметрів здійснювали на підставі стаціонарних карт пацієнтів. Оцінено тяжкість МН та функціональний клас (ФК) серцевої недостатності за NYHA до і після операції. Етіологічним чинником МН найчастіше були дегенеративні зміни МК (54,2 %). Безпосередньою причиною МН найчастіше був відрив хорд (53,5 %). Пластичну корекцію МК виконано 51 (35,4 %) пацієнтові, протезування МК - 93 (64,6 %) хворим. Тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі (медіана (мінімум - максимум)) у групі пластичної корекції МК становила 14 (6 - 73) діб, а у групі протезування МК - 21,5 (8 - 63) доби (p << 0,05). ФК за NYHA після операції поліпшився в 57 (39,7 %) осіб, погіршився - у 9 (6,3 %) хворих, більш ніж у половини залишився стабільним, що свідчить про ефективність доопераційної медикамен- тозної підготовки. Висновки: тривалість перебування хворих у стаціонарі залежала від типу проведеної операції, а не від ФК серцевої недостатності до операції і була меншою у хворих, яким виконали пластику МК. У всіх пацієнтів із проведеною пластикою МК зменшився ступінь тяжкості МН порівняно з таким до операції. | ||
| 9. | 
Діланян І. Р. Випадок успішного лікування новонародженого з обширним опіком шкіри ІІІ ступеня [Електронний ресурс] / І. Р. Діланян, О. О. Лосєв, С. В. Тацюк, Н. В. Сиволап, І. Б. Чорненький, Н. Р. Гаврилишен, Ю. А. Гаврилюк // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 3. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_3_6 Описано випадок успішного лікування новонародженого з обширним опіком шкіри тулуба та кінцівок, який лікувався у відділенні інтенсивної терапії новонароджених дітей Одеської обласної дитячої клінічної лікарні з 29.05.2017 до 01.08.17. Дитину було госпіталізовано у першу добу життя з контактним опіком тулуба, сідниць, кінцівок I - IIА - IIБ - III ст. 40 % (32 %) поверхні тіла у стані тяжкого опікового шоку. Дитина пройшла всі стадії перебігу опікової хвороби, їй було проведено 6 оперативних втручань. Загальний термін перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених склав 56 ліжко-днів, з них на ШВЛ - 33 ліжко-дня, загальна тривалість лікування - 65 ліжко-днів. Дитину бцло виписано у задовільному стані. | ||
| 10. |
Чорненький І. М. Морфометричні показники ультраструктурної організації дентину кореневих каналів багато кореневих зубів в нормі [Електронний ресурс] / І. М. Чорненький, О. В. Гаврилюк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 32. - С. 239-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_32_22 Дентин представляє собою мінералізовану тканину, що займає проміжне положення за твердістю між емаллю та цементом. Твердість дентину забезпечується шляхом біомінералізації колагенових волокон, що окутують дентинні трубочки. Згідно гістоструктурно дентин розподіляється на слідуючі ділянки: плащевий, регулярний і навколопульпарний. Кожна ділянка характеризується різним вмістом колагенових структур, які оточують дентинні трубочки. Мета дослідження - об'єктивне одержання морфометричних результатів ультраструктурного дослідження у кожній із ділянок на поперечних зрізах дентинних канальців навколопульпарного, регулярного та плащового дентину. Проведено експериментальні дослідження, у дослідженні було застосовано растрову електронну мікроскопію дослідних зразків каналів кореня багатокореневих зубів без патоморфологічних змін. Проведено підрахунок середньої щільності дентинних відростків на одиницю площі навколопульпарного дентину <$E8562,795~mu m sup 2 ~:~M~symbol С~m(321,9~symbol С~28,58>). Середній діаметр дентинних відростків навколопульпарного дентину складає: <$EM~symbol С~m(0,898~symbol С~0,19>). Проведено підрахунок середньої щільності дентинних відростків на одиницю площі регулярного дентину <$E8562,795~mu m sup 2 ~:~M~symbol С~mu m(209~symbol С~12,018>). Середній діаметр відростків одонтобластів у регулярному дентині складає: <$EM~symbol С~m(0,46~symbol С~0,091>). Проведено підрахунок середньої щільності дентинних відростків плащового дентину на одиницю площі <$E8562,795~mu m sup 2 ~:~M~symbol С~m(103,8~symbol С~16,023>). Середній діаметр відростків одонтобластів у плащовому дентині складає: <$EM~symbol С~m(0,312~symbol С~0,031>). Висновки: на підставі результатів проведеного дослідження ультраструктурної організації дентину в різних його ділянках у поєднанні з біохімічними процесами утворення органічного матриксу дентину зазначено, що біохімічні одонтобласти подібно фібробластам синтезують різні складові елементи колагену, спочатку вони декретують тропоколаген, який біохімічно є попередником колагену. Проте може знаходитись у тонких волоконних структурах преколагену, тому за монопедичного відходження одонтобластів з пульпи спочатку утворюється попередник колагенових волокон і проколаген, який відповідає зоні предентину. У подальшому за діхотомічного поділу відростків одонтобластів зона предентину зменшується і розташовується навколо окремих відростків одонтобластів у вигляді світлих ореолів інтратубулярного дентину. Отже, формування органічного матриксу дентину здійснюється на різних ділянках дентину завдяки синтезу та секреції одонтобластами спочатку преколагену в ділянці предентину. Потім завдяки самозборці преколагену по ходу діхотомічних відростків утворюється колаген другого типу та по ходу мультипедичних відростків одонтобластів відбувається самозборка із преколагену, утворюючи коллаген першого типу. | ||
| 11. |
Чорненький І. М. Ультраструктурна організація дентину кореневих каналів багато кореневих зубів в нормі при підготовці під суцільнолиті штифтові конструкції обертальними ендодонтичними інструментами [Електронний ресурс] / І. М. Чорненький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 33. - С. 181-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_33_23 У разі втрати коронкової частини зуба і відновлення культевої частини зуба використовуються суцільнолиті штифтові конструкції з подальшим відновленням коронками. Для створення протезного ложа в кореневих каналах (КК) після ендодонтичного лікування під суцільнолиті штифтові конструкції використовують обертальний ендодонтичний інструмент (ЕІ) з контролем швидкості обов'язкового охолодження водою та повітрям. Мета роботи - об'єктивне одержання результатів ультраструктурного дослідження у кожній із ділянок на поперечних зрізах дентинних канальців околопульпарного, регулярного та плащового дентину під дією обертального інструмента залежно від швидкості. Висновки: підводячи підсумок результатів дослідження ультраструктурної організації дентину в різних його ділянках у поєднанні з деструктивними змінами за механічної обробки КК з частотою обертів ЕІ, визначено, що кількість незмінених дентинних отворів на площину електронограм змінюється залежно від обробки механічної за різних обертів ЕІ. Встановлено, що по мірі збільшення частоти обертів ЕІ збільшується число деструктивних дентинних отворів. Зазначено, що різні коливання, що виникають в дентині під час дії обертальних рухів ЕІ, крім тертя з ним, спричиняють вібраційну дію на дентинні отвори. Зроблено припущення, що коливання різних частот зумовлює вібрацію відносно твердого мінералізованого дентину. Завдяки цьому, в окремих його шарах може відбуватися різна ступінь їх деструкції у вигляді напливів капсули Неймана, зернистоглибчатого розпаду, а також навколо їх некрозу з біомінералізацією (дентинних отворів). Порівняльна оцінка ступеня деструкції дентинних отворів під час дії обертальних рухів ЕІ свідчить, що дентинних отворів у плащовому дентині найбільш виражені (80 %), в той час як вони меншою мірою проявляються за 2000 та 1600 об/хв. За 1200 об/хв вони складають 2 %, а у разі 800 об/хв вони майже не зустрічаються. Меншого ступеня деструктивний процес у вигляді зернистоглибчатого розпаду та фрагментації дентинних отворів майже однаковою мірою (по 15 %) визначаються в регулярному дентині за 2000 та 1600 об/хв. У той час як за 1200 і 800 об/хв зернистоглибчатий розпад зустрічається в 3 %. Механічна обробка кореневої частини зуба спричиняє значні деструктивні процеси у плащовому, регулярному та навколопульпарному шарах дентину. Це пов'язано з коливанням хвиль різної частоти. За механічної обробки КК ЕІ у товщині дентину виникають високочастотні коливання, які супроводжуються переважно розповсюдженням енергії у твердих кристалічних тілах, що містяться в дентині у вигляді кристалів гідроксиапатиту. Завдяки цьому, зменшується біомінералізація коланенового органічного матриксу дентину. Саме через це на перший план виступають напливи дентинної рідини в капсулі Неймана, які більшою мірою локалізуються в навколопульпарному шарі дентину, звідки по відростках одонтобластів відтікає дентинний ліквор. При цьому встановлено, що за більших обертів ЕІ напливи виражаються більшлю мірою. Найбільш оптимальним за механічної обробки КК є використання ЕІ за частоти 800 об/хв. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |